НЕ ДОЗВОЛЯЙТЕ ВИРІШУВАТИ ЗА ВАС

З кожним роком все більше і потужніше, в різних «ненав’язливих» формах засоби масової інформації, рекламні носії та навіть окремі люди говорять що Нам потрібно, який вибір необхідно робити в різних сферах життя, чим займатися і на що витрачати свій час. Кажуть, що те що Ви маєте не достатньо для того, щоб почувати себе щасливим, успішним, здоровим, красивим … Вони транслюють меседжі: «щоб стати щасливим, успішним потрібна ця річ …. а ще ось ця ……і т.д.», або зворотній меседж, якщо Ви Така/Такий – то Вам точно потрібно Оце!!!. Я вважаю, що це все - реалізація великих маркетингових планів, які в підсумку породжують бездумне споживання….і від цього стає трохи сумно.

Нажаль нам важко обійти пастки, які розставлені навкруги професійними робітниками сфери реклами, маркетингу, брендінгу…. Періодично ми потрапляємо на гачок і робимо вибір автоматом («іноді навіть вибір без вибору») не аналізуючи і не включаючи критичне мислення. В цей час і розпочинається гонка за ефемерним щастям і, нажаль, ці перегони людям не можливо виграти. Чи робили Вас речі щасливими? Якщо і так, то як довго річ приносила щастя, задоволення та позитивні емоції? Що Вам дає відчуття щастя?

На мою думку, необхідно якомога частіше включати критичне мислення і не гнатися за надуманим, а слухати себе, приймати зважені рішення. Ці навики потрібно набувати самому і вчити користуватися ними своїх дітей.

Те, що нас дійсно робить щасливим знаходиться зовсім поруч . Чи роблять Вас щасливими обійми близьких, або добрі слова, які Ви почули від колеги, друга, дитини…Прогулянка улюбленими вулицями…. Чи важливо в яких кросівках Ви, якщо гуляєте по Стокгольму, Гавані, чи мальовничій місцині десь в Україні…? Окремим щастям особисто для мене є можливість реалізувати себе в праці, коли бачу посмішку, чую подяку людей, які користаються плодами моєї наснаги.

Слухайте себе, будьте собою, а не намагайтесь здаватись кимось іншим. Робіть так, як підказує Вам серце, Ваші цінності та холодний розум.

Приймайте зважені рішення та бережіть себе.

З повагою та турботою,
Ольга Коба