ЯКЩО ДИТИНА КРАДЕ

Колюча та неприємна ситуація, коли це стається. Правда?

Реакція дорослого може бути досить різною (деструктивною або продуктивною). Навіть самі спокійні батьки можуть себе не стримати, коли дізнаються про таку новину. Звинувачення та фізичне покарання не призводить до вирішення проблеми, а дитина в свою чергу може почати брехати, щоб уникнути покарання.

Починати потрібно з себе :) Хто з Вас приносив з офісу до дому ручки, папір та іншу канцелярію, яка була придбана для загальних потреб? Або брав на згадку в якості сувеніру рушник, мильницю, ложку і т.д. з готелю в якому відпочивали? Ці дії теж можна віднести, до не дуже добрих вчинків. Такі вчинки можуть бути певним прикладом для Вашої дитини.

 

Отже що робити батькам:

Спокійно підійти до ситуації. Задати дитині наступні питання:

  • Що сталось?
  • Де і коли це відбулося?
  • З ким був/була дитина?
  • Чому він/вона це зробив/зробила?
  • Ви можете сказати свою думку з цього приводу і як Ви до цього ставитесь, які почуття виникають і т.д.
  • Пояснити, чому красти погано і до яких наслідків це може призвести.
  • Частіше говоріть з дитиною про чесність.
  • Якщо дитина мала, то можна програти ситуацію з іграшками.
  • Спродуйте поставити дитину на місце людини, в якої щось вкрали ( запитайте про її почуття і т.д. «Уяви, що в тебе вкрали твою улюблену іграшку, планшет і т.д. Що ти будеш відчувати? Які думки/образи будуть приходити в голову? Щоби ти сказав/сказала людині, яка це вчинила? ….»)
  • Дитина, яка вкрала, має компенсувати, «відпрацювати» понесені витрати (дитина має нести відповідальність за свої вчинки).

Пам’ятайте, що зміна поведінки не легка праця, яка потребує регулярності, послідовності в діях, ресурсу, віри та підтримки.